Про заборгованість за кредитними картами банку розповідає фахівець Першого дніпровського ценру з надання БВПД

Деталі

kreditnay karta ili potrebitelskiy kredit 800x445Заступник начальника Синельниківського бюро правової допомоги Юлія Лакіза розкриває деякі нюанси щодо заборгованості за кредитними картками банку. Адже непоодинокими э випадки звернень до бюро з приводу виникнення заборгованості за кредитом, судових рішень на користь банку тощо.

Отже, як діє Банк? Він видає особі карту для отримання виплат (заробітних плати, пенсії, стипендії), а до неї додає ще одну карту - кредитну, якою особа може і не користуватись. Але може активувати кредитну карту у разі необхідності і зняти певну суму. При видачі картки особі дають підписати Анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. В даній анкеті-заяві маленьким шрифтом вказується, що при підписанні даної заяви особа погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг.

Наче все правильно, карту отримав, кошти з неї зняв (а в деяких випадках і не знімав), та і Банк не докучає дзвінками про погашення заборгованості. Подзвонять раз в три роки, попросять погасити борг, хоча б гривень 50-100 на рахунок перерахувати. А потім через декілька років (років 5 – 7) приходить виклик до суду і позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі, наприклад, 80 000 гривень, а то і більше, коли особа отримала кредитний ліміт у розмірі 2000 – 3000 гривень. І тоді – то люди звертаються до юристів, тому що не розуміють, як така ситуація могла виникнути.

Що робити у такій ситуації? Зразу зазначимо, якщо Відповідач взагалі не з’являється на судові засідання та не надсилає до суду жодних заперечень, суди виносять заочні рішення, котрі будуються лише на документах та поясненнях Банку. У справах, де Відповідачі з’являються у судове засідання, де залучаються до розгляду справи адвокати, подаються обгрутовані заперечення, витребовуються документи, назначаються експертизи – все – таки є шанс довести свою правоту та отримати судове рішення на користь Клієнта банку.

Рекомендації щодо захисту.

Перш за все необхідно звернути увагу на суму кредитного ліміту, зазначену в позовній заяві, а також на назву картки, з якої знімались дані кошти. Нерідко в позовній заяві зазначається, що особа скористалась картою Голд та отримала кредит в розмірі 5000 гривень. При цьому до позовної заяви додається Анкета – заява про видачу кредитної карти Універсальна з кредитним лімітом в 500 гривень. Чому Банком використовуються різні дані, по різним картам? Пояснення досить просте – споживачу було видано карту Універсальна, з кредитним лімітом в 500 гривень, а потім, в телефонному режимі, кредитний ліміт було збільшено до 5000 гривень. Такий ліміт передбачено картою Голд, проте клієнту вона не видавалась.

Необхідно детально ознайомитись з розрахунком заборгованості, звертаючи увагу, з якої суми та з якої дати розпочинається цей розрахунок, а також, коли було здійснено останній платіж заборгованості. В позовній заяві завжди зазначається, якого числа було видано карту та надано кредит, а потім вказується на те, що Банк свої зобов’язання за договором виконав, тобто передав кредит у розмірі, визначеному в заяві, а клієнт зобов’язання не виконує і тому Банк вимушений звернутись до суду. Але, коли ми дивимось на розрахунок суми заборгованості, то заборгованість починає рахуватись через 2-3 місяці після отримання карти, а то і через рік. Це вказує на те, що Банк клієнту кошти не передавав, тобто у Банка відсутні документи, що підтверджують факт отримання кредиту клієнтом. Також потрібно звернути увагу на те, коли було здійснено останній платіж по погашенню заборгованості, для можливості застосування строків позовної давності. Проте, судові рішення в яких застосовується позовна давність, зустрічаються у судовій практиці все рідше. Політика Банку наступна – за 2-3 місяці до спливу строку позовної давності подзвонити клієнту та попросити поповнити рахунок хоча б на декілька гривень або вони будуть змушені звертатись до суду. Клієнти поповнюють карту, а строк позовної давності згідно чинного законодавства починає рахуватись з дати останнього платежу. Далі Банк не вчиняє дій ще три роки, нараховує відсотки, штрафні санкції, а за 2 місяці до закінчення строків позовної давності – подає позовну заяву про стягнення заборгованості.

Також рекомендуємо вивчити анкету – заяву, уважно подивитись, чи в графі «сума кредитного ліміту» зазначена сума ліміту. Нерідко трапляються ситуації, коли вищевказана графа взагалі пуста. В судовому позові вказується кредитний ліміт, встановлений в анкеті – заяві. Але в анкеті – заяві, котра додається до позову у якості доказу – кредитний ліміт взагалі відсутній. В запереченні на позовну заяву у такому випадку можна вказувати, що клієнт не звертався до Банку з проханням про видачу кредиту, оскільки сума бажаного кредитного ліміту не визначена у документах.

Шляхом встановлення кредитного ліміту та видачі платіжної картки Банк лише надає своїм клієнтам право отримати кредит. Обов’язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ними виникає лише у випадку отримання готівки або використання іншим способом кредитних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Досить часто Банк навіть не наводить посилань на той факт, що відповідач дійсно отримав гроші готівкою, або іншим чином використав кошти банку та не надає доказів цього. Отже, у такому випадку Банк не підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Необхідно звернути увагу, чи підписувались клієнтом усі частини так званого «кредитного договору». Банк завжди зазначає, що даний договір складається з декількох частин: анкети – заяви, пам’ятки клієнта та умов і правил надання банківських послуг. Як правило, в пакеті документів, що надходять до суду пам’ятка клієнта взагалі відсутня, а умови та правила – клієнтом не підписані. В запереченні на позовну заяву необхідно про це зазначити, посилаючись на статті Закону України «Про захист прав споживачів», в якому встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві, а також визначено, що саме повинно бути зазначено в кредитному договорі. Такі ж положення містить і Закон України «Про споживче кредитування» (статті 12, 13), що набув чинності з червня 2017 року.

При підготовці заперечення на позов необхідно встановити, чи наявна пам’ятка Клієнта, що є невід’ємною частиною договору, а також чи визначено хоча б в якому-небудь документі, приєднаному до позовної заяви, відсоткова ставка за кредитом. Досить часто відсоткова ставка встановлюється у розмірі 20%, потім в розрахунках збільшується до 36%, а далі – до 40%. При цьому в жодному документі не зазначається, яким чином встановлено таку відсоткову ставку, що вказує на порушення чинного цивільного законодавства, оскільки, в частині 2 статті 1056-1 ЦК України, зазначається, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судова практика.

Для прикладу наводимо два судових рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі – ВССУ), в яких Приватбанку було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Справа №755/2307/17, в якій за рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Приватбанку було відмовлено у задоволенні позовних вимог, а ВССУ було відмовлено у відкритті касаційного провадження, оскільки, як було зазначено в ухвалі «згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань». У задоволенні позовних вимог Приватбанку було відмовлено, оскільки окрім анкети – заяви клієнтом більше не підписаний жоден документ, котрий Банк вважає частиною кредитного договору, а також на підставі того, що пам’ятка клієнта, що є складовою так званого кредитного договору – взагалі відсутня. Саме тому, надані документи вважати кредитним договором – не можна.

Справа №370/2869/15-ц. У даній справі колегією суддів ВССУ було прийнято рішення відхили касаційну скаргу Приватбанку. Дане рішення обґрунтовується тим, що Банком не доведено факту видачі карти, про яку йшла мова в позовній заяві (банк надав заяву – анкету по зовсім іншому типу карти), не доведено факту видачі іншого типу карти, а також не доведено факту видачі кредитних коштів; розрахунок суми заборгованості починається з 8000 гривень, а кредитний ліміт було встановлено на 300 гривень.

Якщо вам потрібна правова інформація та консультація або якщо ваші права порушені, звертайтеся до Першого дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, тел.(056) 742-82-32, (099) 232-77-89.

Детальну інформацію з питань отримання безоплатної правової допомоги можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правової допомоги.

  

   
Січень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
   
   

koord c

   

DNA 219x116

   

banner tomorrows

   

ATO

   

1pracia.png

   

Карта правових потреб Дніпропетровщини  

dnepr obl

   
   
   

На сайті 60 гостей та відсутні користувачі